Ashchaulova Tetiana

Кричати чи не кричати?🤔 ось у чому питання

І воно виникає у більшості батьків, особливо коли поведінка чада не така, як вони того хочуть. Здавалося б дієвий спосіб показати, хто в домі головний💪 Але....чи насправді це так?

По-перше, крик на дитину - це психологічне насилля над нею. Так, так! Звісно, ви можете сказати мені, що нас так виховували і нічого, всі живі. Я відповім: часи змінюються, тому ми теж повинні змінюватися.

А по-друге, діти, на яких батьки кричать, ганьблять, залякують, ігнорують, обзивають, а ще гірше б'ють, ростуть у постійному стресі і це впливає на лобові частини мозку.
Це означає, що академічна успішність дітей буде низькою, вони будуть не здатні приймати правильні рішення, контролювати емоції, мотивувати себе на навчання, а будуть ліниві, розхлябані та схильні до впливу поганих компаній.

Здавалося, що хотіли як краще, а виходить як завжди🤦‍♀️ Виникає питання: так, а що тоді робити? Говорити!
Говорити, пояснювати, розказувати, вчитися домовлятися, слухати і чути один одного з любов'ю, турботою та повагою.